понедельник, 15 сентября 2014 г.

Веломаршрут Мостами Інгульця, 75-90 км.

Цей туристичний маршрут вздовж долини річки Інгулець виривається із загальної одноманітності степів Північного Причорномор'я. Постійна зміна рельєфу, круті кам'яні схили, що чергуються з широкими розливами, веселі спуски, зручні швидкісні дабл-треки, та краєвиди долини Інгульця не дадуть засумувати в дорозі.
Крім семи автомобільних та пішоходних мостів різних конструкцій по дорозі зустрічається ще й один залізничний. Також даний маршрут проходить повз двадцять крутих поворотів річки.

Трансфер до точки старту зручний на приміському поїзді №6772 Херсон-Нововесела. Відправлення о 6:15), прибуття до Снігурівки о 7:30 (уточнювати розклад на сайті Одеської залізниці http://odz.gov.ua/suburban).

Дистанція маршруту 75-90 км. Можливі варіанти прохождения маршруту з різною складністю та довжиною.
Дорожне покриття асфальт, "місячний" асфальт і грунтовки з камінням приблизно в рівних пропорціях. Є круті спуски.

Маршрут: Снігурівка - далі на вибір Василівський, або Павлівський мости - (Василівка) - Павлівка - Івано-Кепіне - Новокондаково - Нововасилівка - міст - Інгулецька насосна станція - Баратівка - міст - Єлісаветівка - Галаганівка - міст - Новософіївка - Олександрівка - міст - Новотимофіївка - Інгулець - міст - Дар'ївка - Херсон.
Пішоходний підвісний міст пгт. Снігурівка 

Точки уваги:
Маршрут здебільшого проходить територією Снігурівського району Миколаївської области, але землі ці за часів Російської Імперії довгий час належали до Херсонської губернії, а з 1923 по 1937 залишались в складі Херсонської області.
На території району збереглися залишки поселень та поховань епохи бронзи ІІІ - І тисячоліть до н.е.
1. Понтонний автомобільний міст Снігурівка - Василівка.
2. Підвісний пішоходний міст Снігурівка - Павлівка.
3. Залізничний міст біля с. Івано-Кепіне.
4. Понтонний автомобільний міст Нововасилівка.
5. Головна насосна станція Інгулецької зрошувальної системи.
Інгулецька зрошувальна система — п'ята за кількістю зрошуваних земель зрошувальна система України. Спорудження закінчено в 1963 році, воно тривало 12 років. Більша частини води в систему потрапляє з Дніпра. Вода на гирловій ділянці річки Інгулець протягом вегетаційного періоду рухається не в природньому напрямку, а протилежному (т.зв. «антирічка»). Вона проходить до водозабору головної насосної станції, далі — до Інгулецького каналу і звідси — в міжгосподарські розподільні канали Миколаївської і Херсонської областей.
Головна насосна станція знаходиться на правому березі річки Інгулець, нижче за течією від міста Снігурівка, на віддалі 83 км від гирла річки. На станції встановлено 7 насосів потужністю 5,5 м³/с кожен. Вода подається двома трубопроводами діаметром по 2,8 м на висоту 60 м (протяжність труб — 600 м) і тече магістральним каналом завдовжки 53 км, що направлений на захід (загальна довжина 11 міжгосподарських розподілювачів першого порядку та 14 розподілювачів нижчих порядків — понад 410 км.). Цього підйому достатньо щоб вода на всій зрошувальній системі самопливом потрапляла безпосередньо на зрошувані поля.

6. Залізний автомобільний міст Баратівка - Єлізаветівка.


7. В напівпокинутому селі Гречанівка якось збереглася церква, споруджена ще у 1850 р.
Вид на Гречанівку
8. Понтонний пішоходний міст Галаганівка - Новософіївка
Галаганівський міст
Вид на с.Галаганівку по маршруту
9. Біля села Олександрівка маршрут проходить повз готське городище 4-5 ст н.є.
Городище займає скельний мис, з боку поля обмежене ровом і валом, який насипаний із суглинку з домішкою щебеню. На валу була стіна з вапнякових плит висотою не менше 3 метрів. Виявлено фундаменти круглих башт, одна з яких розташована біля в'їзду. Територія городища забудована довгими спорудами з каменю, що розділені на окремі приміщення. Опалювалися вони вогнищами квадратної форми, викладеними з кам'яних плит, обмазаних глиною. Городище було політичним центром - постійною резиденцією вождя племінного об'єднання і його дружини, а також у разі військової небезпеки слугувало захистом для мешканців округи.
На могильнику досліджено два поховання за обрядом тілопокладення. Поховальні ями були заповнені камінням. Поблизу знаходився жертовник. Він являв собою прямокутну кам'яну огорожу розмірами 1,6 на 1,8 м. Звичай спорудження на місцях поховань жертовників, так званих есхар, був занесений в Північне Причорномор'я із Греції. Наявність такого жертовника на могильнику Олександрівка свідчить, що однією із складових черняхівської культури у Причорномор'ї було еллінізоване населення.
Інгулецькі краєвиди
10. Понтонний автомобільний міст Олександрівка - Новотимофіївка.
11. Залізобетонний автомобільний міст с. Дар'ївка










2 комментария:

AddThis